Жили були радіо і камінь. І  була в них овьортка із малиновим запахом, вона робила муку за допомогою дятлів. І коли до них приходив Сірьожа, дятел здоровався з ним відростком мозку. Так уж було прийнято у них на Русі. Хто б знав, що це обернеться їм оборотонем... От, коли Сірьожа був у них дома, то по кімнаті ходили три годинники, які малювали картини медом, який тирили єноти від ведмедя, який купив його на базарі за свій жовч... Жовч ведмедя-ловеласа на ринку цінився не менш, як запах ідіота. Це була хороша валюта на той час. Але не всі розуміли метод Марка Дакаскоса, тому іноді доводилась прати білизну без клинців. Ще на базарі продавався запорожець зі смаком лайму, яблука, і їжака... Його було пофарбовано в най елегантніший колір, колір битого скла з ментолом... Кажуть, саме цей колір цього року був найпопулярнішим на «Атом фешин вік» у Мілані. Але я сумніваюсь у правдивості фактів, доки мені не ламають ребра. Класний спосіб показати світу шо твоя теорія брехні поганої якості, і нею користуються тіки електронщики-ядерщики. Все це було неначе сон, який снився одній смуглявій дівчині з вулиці Моржа-експрессіоніста. Ось тут буде те, чого мало хто очікує – кінець.